Актуально
Кировоградская епархия в фейсбук
Молитвы во время эпидемии
СВІТЛО ПРАВОСЛАВ’Я
Випуск 21 від 27 березня 2020 року
Тема передачі: коронавірус та церковне життя під час карантину
У випусках докладно розглядаються теми і питання, що відносяться до розділу християнського богослов’я, в якому вивчаються і доводяться основні істини християнської віри. В класичній богословській системі цей розділ називається основне богослов’я або апологетика.
"СВЯЩЕННА МОВА МОЛИТВИ"
Тема: "Тексти Божественної літургії"
Цикл бесід під назвою «Священна мова молитви» ознайомить глядачів з появою та розвитком церковнослов’янської мови, а також допоможе краще зрозуміти Священне Писання та православне богослужіння. Програма стане корисною для всіх, хто бажає розкрити для себе усю глибину та красу церковнослов’янської мови як живої мови Божественної літургії і молитви усіх слов’ян, що сповідують Православ’я.
"Кировоградская епархия УПЦ. 70 лет"
Щонеділі, після пізньої Божественної літургії, при Кафедральному соборі Різдва Пресятої Богородиці та Спасо-Преображенському Кафедральному соборі проводяться катехізаторські курси для дорослих. Заняття відбуваються з наступних дисциплін: вивчення Священного Писання Нового Завіту, історія релігій, аскетика, догматичне богослов’я.
.png)
ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії
МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31
Телефон працює з 9:00 до 19:00
Додатково
Публікації
_s.JPG)
Інформація
Бажаючі надати благодійну допомогу для будівництва Єпархіального Управління та недільної школи можуть перерахувати кошти на наступний рахунок:
УПРАВЛІННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ АТ «Альфабанк»
UA 933003460000026004022023801
МФО 300346 ЄДРПОУ 23091904
ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА
Новости
| 25.04.2023 | Історія одного прихожанина Кіровоградської єпархії УПЦ - воїна ЗСУ |
|
СПРАВЖНЄ ЧУДО!
Бог врятував воїна!
Три тижні тому до мене звернулася жінка з проханням про молитву за чоловіка, який знаходиться на війні.
Вона була у великому горі. Новини були невтішні. Немає зв’язку з чоловіком. Одні повідомляли, що він безвісти пропав, інші говорили, що може бути у полоні.
Ніхто ніякої конкретики не давав та й не міг дати в тій ситуації.
Під час виконання бойового завдання (в місті) Олександр ледве залишився живий. Маючи багато різних поранень, дочекався ночі і сховався в одному з будинків.
10 днів лежав у квартирі. Як згадує, увесь час молився Божій Матері. Спав знесилений, прокидався, молився і знову відключався.
Їжі не мав з собою. Біля під’їзду знайшов черству, поцвілу хлібину, яку по шматочку відрізав і вкушав. Замість води збирав сніг і втамовував жагу.
На 9 день Олександр вирішив зібратися з силами та повернутися на місце виконання бойового завдання. Там був рюкзак з продуктами і медикаментами.
Як тільки прийняв це рішення раптом бачить перед собою постать монахині, яка каже: «Нікуди не йди. Завтра тебе заберуть». Спочатку, навіть не міг зрозуміти, що це було - каже Олександр - чи це вже галюцинації чи справді видіння від Бога?
Все ж вирішив нікуди не йти. Наступного дня стукіт у двері, заходять наші бійці. Олександр стає на ноги і падає знесилений на коліна. Оглянувши Олександра і зрозумівши, що він свій, кажуть: «Ми десантники такої то бригади». Саша відповідає: «Ні хлопці, ви не десантники, ви - ангели, які врятували мене».
Хлопці, які врятували сказали: «Добре, що не йшов за рюкзаком, там зараз рашисти осіли. Тебе відразу пристрелили б».
Ось таке ЧУДО Господь зробив для воїна Олександра, чому і я став свідком.
(До речі, після третього молебна дружина отримала звістку, що Олександр живий і знаходиться в українській лікарні).
Пасху Олександр зустрічав уже в рідному селі Тарасівка, але не в рідному храмі, в якому він був читцем і помічником священика.
Храм незадовго до повернення Олександра забрали представники ПЦУ. Негоже, мовляв «московитам» служити у нашому селі. Ось така у нас реальність - поки одні забирають храми, інші ціною власного життя захищають нас від російської навали.
Сьогодні тисячі вірян Української Православної Церкви перебувають в лавах ЗСУ і захищають Україну.
Але, незважаючи на це, для частини українського суспільства вони залишаються бути «москалями». Цей абсурд важко зрозуміти і прийняти…
***
На фото свящ. Іоанна Шемедюк з воїном Олександром та дружиною Іриною дякують Богу за врятування та милість.
|
|
| |
© 2013 Усі права застережено