Актуально


Фейсбук-страница епархии



Молитвы во время эпидемии

Дорогие братья и сестры!
Информационно-просветительский отдел Кировоградской епархии подготовил свод молитв на время карантина.
Просим усилить молитвы об избавлении от пандемии коронавируса, а также помолится за врачей и всех недужных. Пусть хранит всех нас Господь!

 

СВІТЛО ПРАВОСЛАВ’Я 

 

 

Випуск 21 від 27 березня 2020 року
Тема передачі: коронавірус та церковне життя під час карантину

 

У випусках докладно розглядаються теми і питання, що відносяться до розділу християнського богослов’я, в якому вивчаються і доводяться основні істини християнської віри. В класичній богословській системі цей розділ називається основне богослов’я або апологетика. 

Програма транслюється щонеділі на телеканалі TTV. 


"СВЯЩЕННА МОВА МОЛИТВИ"

 

 

Випуск 3-й від 27.10.19.

 

Тема: "Тексти Божественної літургії"

 

Цикл бесід під назвою «Священна мова молитви» ознайомить глядачів з появою та розвитком церковнослов’янської мови, а також допоможе краще зрозуміти Священне Писання та православне богослужіння. Програма стане корисною для всіх, хто бажає розкрити для себе усю глибину та красу церковнослов’янської мови як живої мови Божественної літургії і молитви усіх слов’ян, що сповідують Православ’я.

Програма транслюється щонеділі на телеканалі TTV.

 


 

Телепередача

 

"Глас православный"   

 

 АРХИВ ПРОГРАММ 

 


Фильм к юбилею епархии

 

"Кировоградская епархия УПЦ. 70 лет"

 

 

 


 

 

 

 

 

Щонеділі, після пізньої Божественної літургії, при Кафедральному соборі Різдва Пресятої Богородиці та Спасо-Преображенському Кафедральному соборі проводяться катехізаторські курси для дорослих. Заняття відбуваються з наступних дисциплін: вивчення Священного Писання Нового Завіту, історія релігій, аскетика, догматичне богослов’я.

 


 

 

 

Центр заснований керівником єпархіального відділу Благодійності і соціального служіння протоієреєм Андрієм Бобриком та психологом Аксеновою Тетяною Вікторівною для безкоштовної психологічної підтримки та помочі прихожан, які цього потребують.
Телефони для довідок: 095-44-57-406 - Тетяна Вікторівна (психолог);
097-675-09-72 - священик Андрій Бобрик.

 ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії


МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31

Телефон працює з 9:00 до 19:00

 


  



Икона дня








Вопрос священнику


Публикации

 

Прот. Євгеній Назаренко

Історичні дані про день заснування фортеці в честь святої праведної Єлисавети

 

Диякон Василій Лапко
Давньоруська література XI-XIII століть як джерело вітчизняної церковної історії

 

Ієрей Андрій Савельєв
Розкол в розколі - це одинокий випадок чи всім відома неминучість?

Святий рівноапостольний князь Володимир – хреститель землі Руської

Протд. Іоанн Ганчин

Протд. Роман Мельник

Естественный нравственный закон в святоотеческих творениях

Прот. Андрій Бобрик
 
Анафема – прокляття чи власне зречення Христа?
   

Священик Віталій Ігнат’єв

Філософський аналіз категорій "особистість" і "духовність"

Протд. Роман Мельник

Психонасилие - главная проблема деятельности деструктивных тоталитарных сект

Ієромонах Зосима (Город)

Важливість посту для християнина

Ієромонах Зосима (Город)

Сім слів Спасителя на Хресті

   

ДЕФИЦИТ ВЕРЫ КАК ГЛАВНАЯ ПРОБЛЕМА СТОЛЕТИЯ 

Видеоинтервью с Высокопреосвященнейшим Иоасафом, архиепископом Кировоградским и Новомиргородским в интернет-проекте «Платформа-ХХI» аналитического портала stepup.press

 

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа про молитви за воїнів, які виконують свій військовий обов'язок на Сході України та про духовну опіку їх родин

Архієпископ Іоасаф: "Божу Церкву неможливо «організувати» – вона створена Самим Господом Іісусом Христом та існує на нашій українській землі з часів великого рівноапостольного князя Володимира"

   
  ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ
   
   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  


Информация


Бажаючі надати благодійну допомогу для будівництва Єпархіального Управління та недільної школи можуть перерахувати кошти на наступний рахунок:
УПРАВЛІННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ АТ «Альфабанк»
UA 933003460000026004022023801
МФО 300346 ЄДРПОУ 23091904


ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА



Наши баннера:
Кировоградская Епархия

Кировоградская Епархия


Locations of visitors to this page







Патриархия.RU





Свято-Успенский храм

Золотое Шитье

Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Новости



25.06.2020  Молитва в фортеці святої праведної Єлисавети в день заснування міста

25 червня 2020 р., в 266-ту річницю з дня заснування фортеці святої праведної Єлисавети, по суті дня народження нашого міста, з благословення Високопреосвященнішого Іоасафа митрополита Кіровоградського і Новомиргородського, біля поклінного Хреста, що знаходиться на валах на місті колишнього фортечного Свято-Троїцького храму, був завершений подячний молебень, який очолив прот. Євгеній Назаренко у співслужінні протодияконів Романа Мельника і Миколая Чумаченка.
За богослужінням підносилися молитви за мир в Україні, благополуччя та процвітання нашого міста та області.
Окремо молилися за припинення пандемії коронавірусу та всіх лікарів, які звершують своє служіння на благо людей.
 
***
Історичні дані про цей день:
 
Протягом XIX, XX-го та початку XXI століття вважалося, що урочисте заснування та початок будівництва фортеці святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя, відбулося 18 червня (за старим стилем) 1754 року. Це і вважається днем народження нашого обласного центру. Ця дата була опублікована в очерках з історії м.Єлисаветграда, але в тих виданнях, що зараз відомі, не було підтвердження конкретним історичним документом. І ось 3 серпня 2017 року, в архіві ЦДІАК України, відомим дослідником історії заселення нашого краю А.В.Пивоваром дивовижним чином (окремий, вирваний з книги звітів лист, знаходився зовсім в іншому місці архіву), був знайдений унікальний документ, що проливає світло на урочисту закладку фортеці святої Єлисавети.
 
Донесення:
 
М~ЦЪ ІЮЛЬ
№ 1980. Доношение отъ игуменовъ - лубенского иеромонаха Досифея, сорочинского иеромонаха Гавріила, нефорощанского иеромонаха Дамиана и отъ протопоповъ сорочинского Димитрія, криловского Симеона съ объявленіемъ, что за силу полученного ними изъ катедры указа и о исполненіи по оному сего 1754 года июня «12»го съехали къ генералу Глебову, божественную литургію и молебствіе отправили и крепость с~тія Елисавети по чиноположенію церковному заложили.
Принялъ канцелляристъ монахъ Сілвестръ.
 
Ця унікальна історична знахідка свідчить про те, що історична дата заснування Єлисаветграду є 12 червня за старим стилем, тобто, згідно з православним календарем 25 червня за новим стилем. Також, документ свідчить, що разом з українськими козаками, іншими військовими та будівельниками, у закладці фортеці брали участь і священнослужителі православної церкви, які й благословили початок будівництва. Ще до моменту початку будівництва вже була поставлена похідна церква, де була соборно звершена Божественна літургія і молебень. Служили Божественну літургію три ігумени-намісники відомих монастирів і два протопопи (аналоги теперешніх протоієреїв-благочинних). Першим в документі зазначений іеромонах Досифей, ігумен Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, заснованого у 1619 році на місці давньої обителі, яку відвідували багато гетьманів України, суспільні та культурні діячі. У цій обителі почив та був похований 1654 року Константинопольський патріарх Афанасій (який через вісім років був канонізований). З 1737 року ігуменом, а з 1744 року першим архімандритом монастиря був святитель Іоасаф, єпископ Бєлгородський, онук гетьмана Даниїла Апостола. Серед восьми козацьких полків, які прибули на будівництво фортеці, були 785 козаків Лубенського полку, який був розташований неподалік від Лубенського монастиря, і у той час очолювався полковником Петром Даниловичем Апостолом, сином гетьмана Даниїла Апостола. Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир і зараз є одним з найвідоміших монастирів України.
 
Другим в документі згадується ігумен Сорочинського Свято-Михайлівського монастиря ієромонах Гавриїл (Гиновський), в минулому викладач Переяславської семінарії та Київської Духовної академії. Монастир, розташований в шести кілометрах від села Сорочинці, був заснований у 1670 році на землях Миргородського козацького полку на кошти миргородського полковника Павла Апостола. Згодом монастир був під опікою і покровительством його сина, гетьмана Даниїла. В обителі знаходили притулок старі самотні та немічні козаки.
 
Нефорощанський (Нехворощанський) ігумен ієромонах Даміан очолював Свято-Успенський Заорельський монастир, який був заснований у 1670році. Монастир отримав назву Нехворощанський, адже будувався одночасно з населеним пунктом Нехвороща на лівому березі річки Орелі у володіннях війська Запорозького (сучасна Дніпропетровська область). Монастир називався військовим і знаходився під опікою Коша війська Запорозького, а монахами у ньому були відставні козаки-запорожці.
 
Сорочинську протопопію очолював священик Димитрій Васильєв. Центр протопопії знаходився у Великих Сорочинцях і мав головну церкву – Спасо-Преображенский храм, який зберігся до наших днів. Цей величний храм – усипальниця гетьмана Даниїла Апостола та його сім’ї.
 
Криловське намісництво, яке у 1750 році одержало статус протопопії у складі Київської єпархії, також відносилось до Миргородського полку. З 1735 року його очолював священик Симеон Петров. Згодом містечко, де розташовувалась Криловська сотня Миргородського полку, стало військовим містом Новогеоргіївськом. Зараз його наступником є м. Світловодськ Кіровоградської області.
 
Необхідно зазначити, що в урочистій закладці і будівництві фортеці Святої Єлисавети, як ми знаємо з інших історичних джерел, більше всього брало участь представників Миргородського козачого полку (1390 чоловік), а також більше тисячі козаків Полтавського полку, під командуванням полковника Андрія Горленка, рідного брата святителя Іоасафа Бєлгородського, онука гетьмана України Даниїла Апостола.
 
Підводячи підсумок, з радістю можна сказати, що наше місто починалося з Божественної літургії, і отримало велике Боже благословіння через священнослужителів Православної церкви.
 
Про релігійність будівників та захисників фортеці свідчить те, що в ній кожне укріплення (бастіони та равеліни) носили ім’я святих угодників Божих, і навіть в’їзди називались за християнським святами – Троїцькими, Пречистенськими та Всесвятськими брамами.
 
Після закладки фортеці за церковним чином 12 червня 1754 року (25 червня за новим стилем), відбулись і світські урочистості з цього приводу. Про це свідчить ще один документ, знайдений в фондах РГАДА дослідником історії заселення нашого краю А. В. Пивоваром. Це малюнок з зображенням феєрверку з приводу закладки фортеці святої Єлисавети після 12 червня 1754 року.
 
Тобто, історичні документи дають нам точну дату, дня народження нашого міста. Саме будівництво фортеці, ймовірно, почалося після 12 червня або пізніше. Треба зазначити, що 12/25 червня - день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, котрий шанувався і зараз особливо шанується в багатьох районах України.
 
Протоієрей Євгеній Назаренко.
 
Більше фото: