13 квітня 2019 р., в день, коли Церква відзначає Похвалу Пресвятої Богородиці, Високопреосвященнійший митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф з архіпастирським візитом відвідав Свято-Миколаївський храм смт. Добровеличківки. Цей день особливий у житті парафії, адже віруючі святкують 200-річчя місцешанованої ікони Пресвятої Богородиці «Ревуцька». Тому приїзд Правлячого архієрея був приурочений якраз до такої визначної події. Багато людей цього дня прибули до храму, щоб вознести молитви разом з архіпастирем. За Божественною літургією Його Високопреосвященству співслужило духовенство Добровеличківського благочиння та священнослужителі Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці.
Після завершення богослужіння Владика Іоасаф звернувся до віруючих зі словом проповіді, в котрому розповів історію чудотворного образу Ревуцької Божої Матері, а також про заступництво Богородиці за всіх, хто до Неї звертається в молитвах. Правлячий архієрей роз’яснив присутнім ситуацію, що зараз склалася в церковному житті України, а також розповів про події, котрі відбуваються навколо Української Православної Церкви.
Владика Іоасаф подякував всім за спільні молитви, а в знак благословення вручив віруючим іконки Богородиці.
По завершанні торжества в храмі всі прихожани та паломники були запрошені на святкову трапезу біля храму.

* * *

Історична довідка:
Ревуцька ікона була написана в Херсонській губернії у 18 столітті. За наявними даними образ був завширшки один, а в довжину півтора аршина. На іконі Богоматір стоїть у весь зріст, без Предвічного Немовляти, а її руки складені на грудях. Це був час при архієпископі Катеринославському, Херсонському і Таврійському Іову (Потьомкіну). В Одеському обласному історичному архіві зберігатися справа «Про чудотворну ікону відкриту в поміщицькому селищі Ревуцького, воно ж Величківка в Миколаївській церкві», яке велося з 04.08.1819 за 07.02.1821 року (опис 1, фонду 37, під п. №871, справа № 5739), в якому зібрані свідоцтва про цю чудотворну ікону.
У справі святині згадувалося, як 30 березня 1819 р. селянин Іван Смельчук зауважив, що на іконі зʻявилися крапельки вологи. Вони стікали з очей Божої Матері до самих ніг і благоухали. Тоді він покликав священика. До ікони зібралися і тодішні представники влади: поміщик Ревуцький, підполковниця Таничева, ротмістр Оприща, підпоручик Добришевський, прапорщиця Акацатова. Подивитися на диво зібрався і народ. І під час молебню перед іконою 8 людей зцілилося від хвороб, в тому числі один від розслаблення у всіх членах тіла, одна дворянка від раку грудей і ран на шкірі, одна жінка, яка не бачила 10 місяців, і 2 дівчинки: у однієї відібрані руки і ноги, а у іншої від родимця. Список таких чудес зростав з кожним днем. Серед зцілених тоді Марта, дружина херсонського купця Сторчанова і її дочка (німа від народження і позбавлена розуму, почала чути і потроху говорити), і Анна, дружина купця Олексія Чорного з Миколаєва, і єлисаветградський губернський секретар Михайло Кузубов і інші.
Тоді, "для огляду ікони і дізнання чудес" створили комісію з вищих чинів священнослужителів. І тільки в 1848 році, після розслідування всіх дивних випадків, комісія визнала чудотворність ікони. З неї писалися списки. Одна з копій ікони Божої Матері довгий час перебувала і шанувалася в Успенському соборі Єлисаветграда.
Під час війни Успенський собор був розграбований і зруйнований, а ікона – втрачена.
Вважалося, що загинули та пропали в революційному згарище і всі її списки, тобто копії. Але одного разу в кіровоградському антикварному магазині виставили на продаж старовинну ікону – Ревуцьку Божу Матір.
Клірик Херсонської єпархії ігумен Неофіт (Гончаренко) тоді служив у Кафедральному соборі Кіровограда і часто заходив в той магазин – іноді серед виставленого на продаж товару зустрічалася і церковне начиння. Це були непрості часи для України – 1998 рік. Люди часто несли з дому на продаж сімейні реліквії.
В той день він був не один, а разом зі своїм рідним братом священнослужителем, ієромонахом Іоанном. І коли вони побачили ікону, відразу навіть не повірили очам. А дізналися про неї, про її чудодійну силу, працюючи з архівними документами в Кіровограді і в Одесі, де в обласному архіві є справа про ікону. Ікону написали для побудованої в 1795 році на кошти прихожан в селі Ревуцьке Херсонської губернії деревʻяної церкви в імʻя святого Миколая Чудотворця.
Брати купили її, не роздумуючи. І, тим не менш, провели розслідування – чи це справді зникла копія чудотворної ікони Ревуцький Божої Матері. Співставляли і звіряли всі описи, перевіряли згадки, показували старожилам. І все підтверджувало: так, це вона...
Зараз з цього чудотворного образу пишуть списки, і один з них у 2014 р. доставили в Свято-Миколаївський храм смт. Добровеличківки.