Різдво Христове – це свідчення приходу Бога в людське життя. Ця таємниця є незбагненною у всій своїй глибині для людського розуму, але в той же час - є доступною для чистого дитячого серця. У циклі річних християнських свят саме Різдво найбільше асоціюється з дитинством.

У період святок у Свято-Успенському храмі була відслужена неординарна Божественна Літургія. Унікальність богослужіння полягала в тому, що весь комплекс літургічних служінь, окрім священицького, звершували вихованці нашого духовно-просвітницького центру. Дзвонарство, паламарство, читання часів та апостола, виголошення проповіді, спів, послух біля підсвічників та роздача антидору лежали на плечах юних прихожан.

Непростий послух паламарів. Адже до храму їм необхідно приходити раніше за інших, для того щоб підготовити все необхідне для звершення Божественної літургії. Кожному юному помічнику священика необхідно бути обізнаним у чинопослідуванні служб, у період яких, їм необхідно бути дуже уважними, щоб вчасно та вміло виконувати свої обов’язки.

Дзвонарі – вісники початку богослужіння. З молодої плеяди нашого храму їх двоє. У дуеті юнаки створюють церковні мелодії, які щонеділі будять жителів «миколаївки» та запрошують їх до нашого храму. У колективі наших дзвонарів є дзвонар який не подібний до інших – це пес Дружок. Тільки участь його інша. В період процесу він «підспівує».

Чтеці – це своєрідний «камертон» молитовного настрою. Молитовна зібраність віруючих залежить саме від того, як будуть прочитані 3 і 6 часи.

«Душою» богослужіння є спів. Молитовне, злагоджене та гармонічне виконання піснеспівів хористами створює духовний клімат на літургії. Саме спів дітьми додає зазначеному клімату відтінок своєрідної чистоти та «ангелості».

Одним з дуже цікавих моментів служби є читання апостола. Виголошення прокіму, інтонаційні переходи додають слухачам відчуття важливості цієї часини літургії.

Дідаскал – так називали у християнській Церкві проповідників, які не були у священному сані. І в нашому храмі є юний дідаскал, який у своєму слові до громади розповів про значення свята Собору Божої Матері.

Візуальної краси православному богослужінню додає горіння свічок. Але за такою «красою» необхідно, як кажуть, «око-да-око». В цей день маленьким свічницям вдало вдалося впоратися зі своїми вже недитячим обов’язками.

Після такої особливої літургії відчуваєш духовний підйом та радість за дітей. Вони - такі ще малі, а вже мають відношення до найголовнішого що є під небом – до Божественної Євхаристії. В черговий раз переконуєшся що не для розумних і багатих, а для тих, хто має саме серце дитини, відкривається Неосяжний Бог.