12 вересня, в день пам’яті святого благовірного князя Олександра Невського, Високопреосвященніший Іоасаф, архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський, у день Престольного свята звершив Божественну літургію в Свято-Олександро-Невському храмі м. Новоукраїнка. Його Високопреосвященству співслужило духовенство району та клірики Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці.
Після завершення Літургії та святкового молебню Владика Іоасаф звернувся до всіх присутніх з архіпастирським словом. "Святий благовірний князь Олександр Невський був надзвичайно харизматичною та обдарованою людиною. Важко навіть підрахувати всі таланти, якими його обдарував Бог. Але благовірний князь став святим не тому, що він був мудрим правителем, талановитим полководцем, мужнім воїном та блискучим дипломатом. Церква причислила його до лику святих за те, що він, будучи князем, главою народу і держави, сутність своєї влади, ціль свого покликання бачив у служінні. Перебування на високих посадах, які повʻязані з широкими владними повноваженнями, від реалізації яких залежить доля народу, не можна називати роботою. Це не робота, це служіння. Робота від служіння відрізняється тим, що людина, яка працює, має можливість займатися ще багатьма іншими справами, не згадуючи про те, що робила протягом робочого дня. Але є такі види діяльності людини, котрі не можна назвати просто роботою, адже вони в собі передбачають безперестанні турботи заради блага інших. І в такому випадку ця діяльність називається служінням. Все що робить така людина, все, про що вона думає, все, до чого вона направляє своє волевиявлення, повинно бути повʻязане з благом народу, над яким вона поставлена. Святий благовірний князь Олександр Невський був саме таким правителем, і Господь за це завжди допомагав йому. Маючи гарячу віру, тверду надію на допомогу Божу, він не побоявся, будучи 20-річним юнаком, очолити дружину, яка повинна була зупинити шведські війська, що увійшли в гирло річки Неви і загрожували всій Новгородської землі. Він не побоявся зустріти грізного ворога на льоду Чудського озера, який перевищував його і в кількості воїнів і в озброєнні, — лівонських лицарів, закутих у броню. І на Неві, і на Чудському озері він переміг, хоча було мало надій і ніхто не вірив, що цей зовсім молодий чоловік, малодосвідчений, не обізнаний досконало у полководницькому мистецтві, без сильного війська, зуміє перемогти. Але, вирушаючи на рать, святий благовірний князь Олександр всю свою надію покладав на допомогу Божу, багато перебував у молитвах, просячи помочі та заступництва. Виходячи з Софійського собору Новгорода, благочестивий князь сказав слова, що увійшли в історію: «Не в силі Бог, а в правді». Захищаючи правду свого народу, він переміг; і не тільки керував військами, але і сам, узявши в руки меч, йшов попереду свого війська.
Святий благовірний князь Олександр Невський не є чужим для нас правителем, а саме нашим, тому що до своєї смерті він іменувався князем Київським. І  сьогодні ми просимо його молитовного заступництва за нашу землю, за наш народ. Хай же по молитвах святого благовірного князя Господь пошле нашій землі мир та благополуччя, а всім нам бажаю бути достойними нащадками наших величних предків", - побажав архіпастир.