3 лютого  в науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського відбулися літературні читання, присвячені 125-літтю Павла Григоровича Тичини, під назвою “Послав я в небо свою молитву”. Захід відвідали священики Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви.
Творчий шлях П.Г.Тичини тривав шість десятиліть. Не був цей шлях простим. Скільки болісних роздумів, переживань, передчуттів нових, не завжди бажаних і гармонійних, нерідко грізних, трагічних змін тривожно пульсує в його віршах, щоденникових записах... Його творчість - неординарна, складна, милозвучна і багатогранна. В ньому органічно переплітався талант живописця, поета й музиканта.
На читаннях образ митця постав у всіх його іпостасях. Ближче познайомитись із перипетіями долі багатогранного митця, багатством поетичного світу, обдаруваннями художника гості змогли завдяки розповідям науковців Григорія Клочека, Олега Поляруша, Марії Фоки, Надії Гармазій.
Мелодії, відтворені студентами Кіровоградського музичного училища, наблизили епоху, в яку жив поет, глибше розкрили образ самого літератора, а виконання хору священиків перенесли слухачів в період юності та молодості поета, адже Павло Тичина вже з ранніх літ співав у церковному хорі.
Перед виступом хору духовенства Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці м. Кіровоград до присутніх звернувся заступник голови Свято-Успенського духовно-просвітницького центру протоієрей Іоанн Шемедюк: «З життя Павла Григоровича Тичини ми знаємо, що майбутній великий поет навчався в Чернігівському духовному училищі та Чернігівській духовній семінарії. Здобуваючи духовну освіту Павло Тичина дуже сильно полюбив церковний спів та красу богослужіння. За свої старання і талант у роки студентства був призначений регентом семінарського хору. Великий старозавітній пророк говорив: «Хваліть Бога в святині Його, хваліть Його на могутнім Його небозводі! … Хваліть його бубном та танцем, хваліть Його на струнах та флейті! Хваліть Його на цимбалах дзвінких, хваліть Його на цимбалах гучних! Все, що дихає, нехай хвалить Господа! Алілуія!» (Пс. 150:1,3-6). І ми бачимо, як Павло Тичина слова хваління Творцю втілював у своєму житті прославляючи Бога своїм голосом і пером». В світлу пам’ять великого митця нашого народу хор священнослужителів Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці виконав ряд церковних піснеспівів: «Непроходимая врата», «Отче наш» та «Дивная и скорая».