Анонсы


   Телепередача

"Глас православный"   

 

Выпуск от 28 мая 2017 года

   

Тема выпуска: Вознесение Господне.
Гость программы: секретарь Кировоградской епархии прот. Роман Кондратюк.
Рубрика «Ответы священника» (16:28):
- В чем заключается смысл Вознесения Господня в деле нашего спасения? Зачем нужно было Христу возноситься на небо, неужели для спасения человечества недостаточно было Его Крестных страданий, смерти и Воскресения?
 
Передача выходит
на Кировоградском областном телеканале
раз в неделю – по воскресным дням в 20:15

 

 АРХИВ ПРОГРАММ 

 


Дитяча телевізійна програма

 

 

«НЕДіЛЬНА ШКоЛА»

 

Випуск від 28 травня 2017 року

 

9 квітня 2017 р. вперше побачила світ дитяча телевізійна програма «НЕДіЛЬНА ШКоЛА». Передача виходить з благословення Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа та підготовлена зусиллями адміністрації та вихованців Свято-Успенського духовно-просвітницького центру при підтримці Кіровоградської єпархії УПЦ.
Програма розрахована на юного глядача віком 7-12 років і їх батьків та спрямована на популізацію у середовищі дітвори християнських цінностей, здорового способу життя та ознайомленню батьків з основами правильного формуванню творчого та фізіологічного розвитку діток.

З передачами можна ознайомитися на сайті Кіровоградської єпархії УПЦ та в ефірному просторі телеканалу TTV (програма виходить щонеділі о 20:30).

 


 

   

Щодо перейменування міста Кіровограда



Центр заснований керівником єпархіального відділу Благодійності і соціального служіння протоієреєм Андрієм Бобриком та психологом Аксеновою Тетяною Вікторівною для безкоштовної психологічної підтримки та помочі прихожан, які цього потребують.
Телефони для довідок: 095-44-57-406 - Тетяна Вікторівна (психолог);
097-675-09-72 - священик Андрій Бобрик.

 ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії


МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31
Телефон працює з 9:00 до 19:00

 


Икона дня








Вопрос священнику


Публикации

 

 


Благодатний вогонь - свідчення Воскресіння Христового
   Сім слів Спасителя на Хресті
Почему Бог не совершил Воплощение сразу же после грехопадения Адама и Евы?
Що означають слова Різдвяного янгольського співу в Лк. 2:14?

Почитание Богородицы на Востоке и Западе

Біблійна герменевтика в Православній Церкві
Гуманізм як невід'ємна основа християнського світосприйняття
Панібратство та фамільярність по відношенню до Спасителя
Является ли грехом стремление женщины выглядеть красиво?

Висвітлення соціальної роботи Церкви в сучасних ЗМІ та соцмережах з точки зору християнських морально-етичних норм

Послання Високопреосвященнішого Іоасафа архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського духовенству, чернецтву та всім вірним Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви з приводу проведення Всеправославного Собору та зустрічі Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з Папою Римським Франциском

История возникновения православного иконографического канона

Икона является неотъемлемым элементом многовековой православной традиции, и одним из главнейших характерных атрибутов, отличающих человека с православным мировоззрением от любого инославного христианина.

ДЕФИЦИТ ВЕРЫ КАК ГЛАВНАЯ ПРОБЛЕМА СТОЛЕТИЯ 

Видеоинтервью с Высокопреосвященнейшим Иоасафом, архиепископом Кировоградским и Новомиргородским в интернет-проекте «Платформа-ХХI» аналитического портала stepup.press

Учение апостола Павла о подлинной христианской свободе

Без христианского, библейски и святоотечески обоснованного духовно-нравственного критерия определения истинной свободы, нет и не может быть реальной возможности положительно решить вопрос о внешних социальных свободах, осмыслению которых всё больше придаётся значения нашими современниками в общественном пространстве.

 

 

Авторитет отців Церкви

Твори святих отців Церкви перших століть – це одна з найважливіших та найзначущих складових того величезного надбання, котре стяжала Церква Божа протягом двох тисячоліть свого існування.

Сумний приклад псевдоцерковного екуменічного експериментаторства

У дуже багатьох небайдужих представників громадськості Кіровограда та області виникає справедливе та закономірне питання: що ж це за «церква», котра так легковажно та зухвало зраджує свою віру, та так легко шукає єдності з католиками?

Значение догматических постановлений IV Вселенского собора (451 г.) для современников

Эпохальная догматическая формула, принятая на этом соборе, "навеки ограждает, описывает, выражает то, что составляет саму сущность христианства, саму радостную тайну Евангелия. …Халкидонский догмат дал человечеству новое измерение; его подлинная мера – Богочеловечество".

Основные причины Реформации в Европе в начале XVI в.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа про молитви за воїнів, які виконують свій військовий обов'язок на Сході України та про духовну опіку їх родин

Архієпископ Іоасаф: "Божу Церкву неможливо «організувати» – вона створена Самим Господом Іісусом Христом та існує на нашій українській землі з часів великого рівноапостольного князя Володимира"

ПОСЛАННЯ Високопреосвященішого Іоасафа, архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського віруючим Кіровоградської єпархії в зв'язку з обранням Предстоятеля УПЦ



Архив новостей

Информация


Желающие оказать благотворительную помощь в строительстве здания Епархиального Управления и воскресной школы могут перечислить средства на следующий счет:
р/с 26002000052149 в ПАТ <Укрсоцбанк> МФО: 300023 ОКПО: 23091904


Через систему Webmoney:
в UAH U271360105194
в USD Z143311235579
в EUR E397085844317
в RUS R339121429457

ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА



Наши баннера:
Кировоградская Епархия

Кировоградская Епархия


Locations of visitors to this page







Патриархия.RU





Свято-Успенский храм

Золотое Шитье

Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Правда про святого Валентина

 
Не так давно в нашій країні дізналися про нове свято з церковною назвою: День святого Валентина. Тепер щороку 14 лютого в Україні дискотеки і нічні клуби переповнені молоддю, а вітрини кіосків – валентинками. То що ж це за таке свято, що вийшло за церковну огорожу з католицького церковного календаря, і яке відношення до цього свята, названого «днем закоханих», має священномученик Валентин? Для з'ясування цього проведемо невелике історичне дослідження.
В першу чергу, потрібно розглянути легенду, що живе в серцях народу у співставленні із реальними історичними свідоцтвами про життя святого Валентина. Це необхідно для того, щоб вияснити, чи дійсно священномученик має якесь відношення до легенди.
Отож, згідно легенди, в ті далекі часи владний і жорстокий римський імператор Клавдій II внушив собі, що самотній чоловік (без сім'ї, дружини та пов’язаних із цим зобов'язань) краще б'ється за батьківщину на ратному полі, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам – виходити заміж за своїх коханих. А святий Валентин був звичайним священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, під покровом ночі, благословляв шлюб люблячих одне одного чоловіків і жінок. Незабаром витівки священика Валентина стали відомі владі і його кинули у в'язницю, засудивши до страти. У в'язниці святий Валентин познайомився з прекрасною дочкою наглядача − Джулією. Священик закохався в дочку наглядача і перед смертю написав їй зізнання в коханні − валентинку. Незадовго після цього, 14 лютого 269 року, відбулася страта священика Валентина.
Тепер, коли ми розглянули легенду, необхідно співставити міфічність зі спавжнім життям святого Валентина. Але перед цим необхідно вияснити, чи дійсно Римо-Католицька Церква 14 лютого вшановує пам’ять мученика Валентина? З історико-літургічних джерел відомо, що починаючи з V століття Католицька Церква 14 лютого відзначає пам'ять двох однойменних святих – пресвітера Валентина Римлянина та Валентина, єпископа Інтерамського. Обидва священномученики жили у III столітті в Італії, і обидва прийняли мученицьку смерть через усікновення голови.
Тож який з двох Валентинів є покровителем закоханих? Одні джерела віддають перевагу пресвітеру, інші − єпископові. Для віруючої людини найбільш достовірне джерело інформації про святого − це його життя. У житті пресвітера Валентина Римлянина, який прославлений також і Православною Церквою (пам'ять 19 липня), сказано про те, що він був обезголовлений за наказом імператора Клавдія після того, як схилив до християнської віри імператорського радника Астерія через зцілення його дочки від сліпоти. Ніякої закоханості в дочку наглядача і ніяких листів ми в його житті не бачимо. Також дуже важко уявити собі, як мученик, готуючись до смерті за Христа, раптом став вдаватися до пристрасної земної любові.
У житті Валентина, єпископа Інтерамського, який в Православній Церкві вшановується 12 серпня, йдеться про те, що він вилікував сина поважного сановника від важкої хвороби (жорстокого хондроза), а потім був обезголовлений за поширення Христової віри в місті Інтерамне.
Отже, як ми бачимо з життєписів обох священномучеників Валентинів, жоден з них до легенди, що лягла в основу свята, не має ніякого відношення.
То як же з'явився міфічний «Валентин»? Відомо, що папа Геласій в 496 році, щоб витіснити язичницьке свято Луперкалії (фестиваль на честь богині Юнони, покровительки розпусної любові, що вібувався щороку 14 лютого), встановив свято в честь мученика Валентина, оскільки він через любов до Бога був страчений цього ж дня. Але цей рік припадав на період так званої «акакієвої схизми» (з 484 по 518 роки Рим і Константинопіль Євхаристично не спілкувалися), тому рішення, прийняті в Римі, просто не доходили до християнського Сходу, що пояснює той факт, чому ці святі в Православній Церкві святкуються в різний час.
Таким чином, можливо, і виникла в народі традиція святкування дня всіх закоханих в поєднанні з пам'яттю цього святого. Люди не змогли повністю забути язичницькі традиції та продовжували їх дотримуватись, але під новою назвою: «день святого Валентина». А пізніше, в середньовіччі, у Франції та Англії, життя Валентина поступово почало обростати романтичними легендами, пов'язаними з таємним вінчанням закоханих. На думку священика Грецької Православної Церкви Георгія Металліноса, традиція розпусно святкувати цей день була введена актором Рудольфом Валентино, який вважав себе ідеалом всіх коханців і 14 лютого влаштовував у своєму будинку вечірки і називав їх Валентинів День.
У наш же час у свідомості молодого покоління цей день часто є виправданням гріха та його поетизації. Відбувається справжня підміна справжнього свята штучним і фантомниму той час, коли сучасне суспільство вкрай потребує популяризації такого свята, яке б зміцнювало інститут сім'ї, а не руйнувало його вільними відносинами.
День святого Валентина в Європі почав відзначатися з ХIII століття, в США − з 1777 року, в країнах СНД − з 1990-х років. З 1969 року Католицька Церква на просторах історичної Русі для того, щоб уникнути звинувачень по відношенню до цього свята, поставила у свій календар в цей день пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Як повинен відноситись православний християнин до дня святого Валентина?
Перш за все ми повинні зрозуміти, що заклики ігнорувати святкування пам'яті католицького святого ні до чого не призведуть, оскільки з'ясувалося, що до свята він ніякого відношення не має. Це суто світське свято. Але ми, православні християни, живемо у цьому світі і не повинні від нього тікати, а навпаки перенароджувати та преображати його в дусі Христової любові.
Церква не забороняє святкувати Новий рік 1-го січня, але це святкування має бути здійснено нами з оглядом на те, що ми є, перш за все, християнами. У цей день ми маємо прийти в храм, помолитися перед початком нового року та попросити Божого благословення на цей рік.
Аналогічно і день Валентина можна проводити по-іншому, не як язичники, а як православні християни. У храмі попросити у Бога допомоги втілити в своєму житті любов. Навіть можна замовити молебень святому Валентину про примноження любові, і немає нічого страшного, що його немає саме в цей день у нашому календарі. Адже ми служимо акафісти святителю Миколаю не тільки в день його пам'яті. Ми повинні пам'ятати, що любов самого Валентина була, перш за все, − до Христа. Любов і пристрасть − це не одне і те саме. Любовь і споживацьке відношення до людини не мають нічого спільного. І перш за все, це батьки повинні в молитвах просити про збереження дітей у чистоті, і про дарування їм досвіду справжньої любові.
На наступний день кожна віруюча людина може прийти на богослужіння двунадесятого свята Стрітення Господнього. Якщо ваші очі і очі коханої вами людини будуть спрямовані на одну і ту ж ікону, – ще одна ниточка з'єднає вас одне з одним. Давній подвижник благочестя – преподобний Дорофей – говорить, що люди подібні точкам на колі, центром якого є Бог. Якщо вони будуть просто рухатися по колу, то, наближаючись до одного сусіда, вони буду віддалятися від іншого. Але якщо вони разом рушать до центру − то скоротиться і відстань між ними.
Отож, якщо ми дійсно бажаємо по-справжньому полюбити дорогу нам людину, наблизитись одне до одного, ми повинні робити це тільки через справжній центр нашого християнського життя – через Бога. Із послання святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова ми знаємо, що Бог є любов (див. 1 Ін. 4:8, 16), і лише Він може дати незабутнє та ні з чим не порівнюване почуття, що єднає двох людей в єдину сутність.
Це свято може бути світлим, якщо відродити його християнський сенс. Молитися про дарування любові можна не тільки святому Валентину, але і будь-якому іншому святому. Але найкраще молитися тим святим, які близькі до нас по Батьківщині, національності та культурі. Адже серед наших вітчизняних святих знайдеться чимало таких, життя яких гідне наслідування для сучасної молоді в істинній самовідданій любові.
Наприклад, історія благовірного князя Петра і княгині Февронії Муромських. Вилікуваний дочкою бджоляра Февронією від прокази, князь одружився з нею, але горді бояри, не признавши княгині-простолюдинки, запропонували князю відмовитися від законної дружини. Не бажаючи принести в жертву свою любов і клятву вірності, князь віддав перевагу вигнанню. На вимогу народу святе подружжя було повернуто в Муром, де вони княжили справедливо, прожили життя довге й щасливе і померли в один день і час, прийнявши перед смертю чернечий постриг з іменами Давид і Єфросинія. З тих пір батьки просять у святих Петра і Февронії (пам'ять 8 липня) молитов перед Господом за своїх дітей, що вступають у шлюб.
Як часті сьогодні прохання про розірвання церковного шлюбу... А все тому, що в сучасне поняття «любов» нині входить багато чого − від юнацької закоханості до елементарної плотської розпусти, але про жертовність заради коханої і близької людини люди зовсім забули. Небагато хто зараз читає життя таких святих і мало хто молиться про дарування справжньої любові. Але кожна людина повинна усвідомити, що любов – це не просто взаємна симпатія чи банальний статевий потяг. В першу чергу, любов – це великий труд над собою в напрямку жертовності та самозречення заради коханої людини. А справжній приклад і допомогу у досягненні жертовності ми знайдемо не на дискотеках чи вечірках, а в храмі, молитовно звертаючись до Бога, та його святих.
Ієрей Андрій Бобрик