Актуально
Кировоградская епархия в фейсбук
Молитвы во время эпидемии
Дорогие братья и сестры!
Информационно-просветительский отдел Кировоградской епархии подготовил свод молитв на время карантина.
Просим усилить молитвы об избавлении от пандемии коронавируса, а также помолится за врачей и всех недужных. Пусть хранит всех нас Господь!
СВІТЛО ПРАВОСЛАВ’Я
Випуск 21 від 27 березня 2020 року
Тема передачі: коронавірус та церковне життя під час карантину
У випусках докладно розглядаються теми і питання, що відносяться до розділу християнського богослов’я, в якому вивчаються і доводяться основні істини християнської віри. В класичній богословській системі цей розділ називається основне богослов’я або апологетика.
"СВЯЩЕННА МОВА МОЛИТВИ"
Тема: "Тексти Божественної літургії"
Цикл бесід під назвою «Священна мова молитви» ознайомить глядачів з появою та розвитком церковнослов’янської мови, а також допоможе краще зрозуміти Священне Писання та православне богослужіння. Програма стане корисною для всіх, хто бажає розкрити для себе усю глибину та красу церковнослов’янської мови як живої мови Божественної літургії і молитви усіх слов’ян, що сповідують Православ’я.
"Кировоградская епархия УПЦ. 70 лет"
Щонеділі, після пізньої Божественної літургії, при Кафедральному соборі Різдва Пресятої Богородиці та Спасо-Преображенському Кафедральному соборі проводяться катехізаторські курси для дорослих. Заняття відбуваються з наступних дисциплін: вивчення Священного Писання Нового Завіту, історія релігій, аскетика, догматичне богослов’я.
.png)
Центр заснований керівником єпархіального відділу Благодійності і соціального служіння протоієреєм Андрієм Бобриком та психологом Аксеновою Тетяною Вікторівною для безкоштовної психологічної підтримки та помочі прихожан, які цього потребують.
Телефони для довідок: 095-44-57-406 - Тетяна Вікторівна (психолог);
097-675-09-72 - священик Андрій Бобрик.
ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії
МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31
Телефон працює з 9:00 до 19:00
Додатково
Публікації
_s.JPG)
Інформація
Бажаючі надати благодійну допомогу для будівництва Єпархіального Управління та недільної школи можуть перерахувати кошти на наступний рахунок:
УПРАВЛІННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ АТ «Альфабанк»
UA 933003460000026004022023801
МФО 300346 ЄДРПОУ 23091904
ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА
Правда про святого Валентина
Не так давно в нашій країні дізналися про нове свято з церковною назвою: День святого Валентина. Тепер щороку 14 лютого в Україні дискотеки і нічні клуби переповнені молоддю, а вітрини кіосків – валентинками. То що ж це за таке свято, що вийшло за церковну огорожу з католицького церковного календаря, і яке відношення до цього свята, названого «днем закоханих», має священномученик Валентин? Для з'ясування цього проведемо невелике історичне дослідження.
В першу чергу, потрібно розглянути легенду, що живе в серцях народу у співставленні із реальними історичними свідоцтвами про життя святого Валентина. Це необхідно для того, щоб вияснити, чи дійсно священномученик має якесь відношення до легенди.Отож, згідно легенди, в ті далекі часи владний і жорстокий римський імператор Клавдій II внушив собі, що самотній чоловік (без сім'ї, дружини та пов’язаних із цим зобов'язань) краще б'ється за батьківщину на ратному полі, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам – виходити заміж за своїх коханих. А святий Валентин був звичайним священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, під покровом ночі, благословляв шлюб люблячих одне одного чоловіків і жінок. Незабаром витівки священика Валентина стали відомі владі і його кинули у в'язницю, засудивши до страти. У в'язниці святий Валентин познайомився з прекрасною дочкою наглядача − Джулією. Священик закохався в дочку наглядача і перед смертю написав їй зізнання в коханні − валентинку. Незадовго після цього, 14 лютого 269 року, відбулася страта священика Валентина.
Тепер, коли ми розглянули легенду, необхідно співставити міфічність зі спавжнім життям святого Валентина. Але перед цим необхідно вияснити, чи дійсно Римо-Католицька Церква 14 лютого вшановує пам’ять мученика Валентина? З історико-літургічних джерел відомо, що починаючи з V століття Католицька Церква 14 лютого відзначає пам'ять двох однойменних святих – пресвітера Валентина Римлянина та Валентина, єпископа Інтерамського. Обидва священномученики жили у III столітті в Італії, і обидва прийняли мученицьку смерть через усікновення голови.
Тож який з двох Валентинів є покровителем закоханих? Одні джерела віддають перевагу пресвітеру, інші − єпископові. Для віруючої людини найбільш достовірне джерело інформації про святого − це його життя. У житті пресвітера Валентина Римлянина, який прославлений також і Православною Церквою (пам'ять 19 липня), сказано про те, що він був обезголовлений за наказом імператора Клавдія після того, як схилив до християнської віри імператорського радника Астерія через зцілення його дочки від сліпоти. Ніякої закоханості в дочку наглядача і ніяких листів ми в його житті не бачимо. Також дуже важко уявити собі, як мученик, готуючись до смерті за Христа, раптом став вдаватися до пристрасної земної любові.
У житті Валентина, єпископа Інтерамського, який в Православній Церкві вшановується 12 серпня, йдеться про те, що він вилікував сина поважного сановника від важкої хвороби (жорстокого хондроза), а потім був обезголовлений за поширення Христової віри в місті Інтерамне.
Отже, як ми бачимо з життєписів обох священномучеників Валентинів, жоден з них до легенди, що лягла в основу свята, не має ніякого відношення.
То як же з'явився міфічний «Валентин»? Відомо, що папа Геласій в 496 році, щоб витіснити язичницьке свято Луперкалії (фестиваль на честь богині Юнони, покровительки розпусної любові, що вібувався щороку 14 лютого), встановив свято в честь мученика Валентина, оскільки він через любов до Бога був страчений цього ж дня. Але цей рік припадав на період так званої «акакієвої схизми» (з 484 по 518 роки Рим і Константинопіль Євхаристично не спілкувалися), тому рішення, прийняті в Римі, просто не доходили до християнського Сходу, що пояснює той факт, чому ці святі в Православній Церкві святкуються в різний час.
Таким чином, можливо, і виникла в народі традиція святкування дня всіх закоханих в поєднанні з пам'яттю цього святого. Люди не змогли повністю забути язичницькі традиції та продовжували їх дотримуватись, але під новою назвою: «день святого Валентина». А пізніше, в середньовіччі, у Франції та Англії, життя Валентина поступово почало обростати романтичними легендами, пов'язаними з таємним вінчанням закоханих. На думку священика Грецької Православної Церкви Георгія Металліноса, традиція розпусно святкувати цей день була введена актором Рудольфом Валентино, який вважав себе ідеалом всіх коханців і 14 лютого влаштовував у своєму будинку вечірки і називав їх Валентинів День.
У наш же час у свідомості молодого покоління цей день часто є виправданням гріха та його поетизації. Відбувається справжня підміна справжнього свята штучним і фантомниму той час, коли сучасне суспільство вкрай потребує популяризації такого свята, яке б зміцнювало інститут сім'ї, а не руйнувало його вільними відносинами.
День святого Валентина в Європі почав відзначатися з ХIII століття, в США − з 1777 року, в країнах СНД − з 1990-х років. З 1969 року Католицька Церква на просторах історичної Русі для того, щоб уникнути звинувачень по відношенню до цього свята, поставила у свій календар в цей день пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Як повинен відноситись православний християнин до дня святого Валентина?
Перш за все ми повинні зрозуміти, що заклики ігнорувати святкування пам'яті католицького святого ні до чого не призведуть, оскільки з'ясувалося, що до свята він ніякого відношення не має. Це суто світське свято. Але ми, православні християни, живемо у цьому світі і не повинні від нього тікати, а навпаки перенароджувати та преображати його в дусі Христової любові.
Церква не забороняє святкувати Новий рік 1-го січня, але це святкування має бути здійснено нами з оглядом на те, що ми є, перш за все, християнами. У цей день ми маємо прийти в храм, помолитися перед початком нового року та попросити Божого благословення на цей рік.
Аналогічно і день Валентина можна проводити по-іншому, не як язичники, а як православні християни. У храмі попросити у Бога допомоги втілити в своєму житті любов. Навіть можна замовити молебень святому 
Валентину про примноження любові, і немає нічого страшного, що його немає саме в цей день у нашому календарі. Адже ми служимо акафісти святителю Миколаю не тільки в день його пам'яті. Ми повинні пам'ятати, що любов самого Валентина була, перш за все, − до Христа. Любов і пристрасть − це не одне і те саме. Любовь і споживацьке відношення до людини не мають нічого спільного. І перш за все, це батьки повинні в молитвах просити про збереження дітей у чистоті, і про дарування їм досвіду справжньої любові.
Валентину про примноження любові, і немає нічого страшного, що його немає саме в цей день у нашому календарі. Адже ми служимо акафісти святителю Миколаю не тільки в день його пам'яті. Ми повинні пам'ятати, що любов самого Валентина була, перш за все, − до Христа. Любов і пристрасть − це не одне і те саме. Любовь і споживацьке відношення до людини не мають нічого спільного. І перш за все, це батьки повинні в молитвах просити про збереження дітей у чистоті, і про дарування їм досвіду справжньої любові.На наступний день кожна віруюча людина може прийти на богослужіння двунадесятого свята Стрітення Господнього. Якщо ваші очі і очі коханої вами людини будуть спрямовані на одну і ту ж ікону, – ще одна ниточка з'єднає вас одне з одним. Давній подвижник благочестя – преподобний Дорофей – говорить, що люди подібні точкам на колі, центром якого є Бог. Якщо вони будуть просто рухатися по колу, то, наближаючись до одного сусіда, вони буду віддалятися від іншого. Але якщо вони разом рушать до центру − то скоротиться і відстань між ними.
Отож, якщо ми дійсно бажаємо по-справжньому полюбити дорогу нам людину, наблизитись одне до одного, ми повинні робити це тільки через справжній центр нашого християнського життя – через Бога. Із послання святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова ми знаємо, що Бог є любов (див. 1 Ін. 4:8, 16), і лише Він може дати незабутнє та ні з чим не порівнюване почуття, що єднає двох людей в єдину сутність.
Це свято може бути світлим, якщо відродити його християнський сенс. Молитися про дарування любові можна не тільки святому Валентину, але і будь-якому іншому святому. Але найкраще молитися тим святим, які близькі до нас по Батьківщині, національності та культурі. Адже серед наших вітчизняних святих знайдеться чимало таких, життя яких гідне наслідування для сучасної молоді в істинній самовідданій любові.Наприклад, історія благовірного князя Петра і княгині Февронії Муромських. Вилікуваний дочкою бджоляра Февронією від прокази, князь одружився з нею, але горді бояри, не признавши княгині-простолюдинки, запропонували князю відмовитися від законної дружини. Не бажаючи принести в жертву свою любов і клятву вірності, князь віддав перевагу вигнанню. На вимогу народу святе подружжя було повернуто в Муром, де вони княжили справедливо, прожили життя довге й щасливе і померли в один день і час, прийнявши перед смертю чернечий постриг з іменами Давид і Єфросинія. З тих пір батьки просять у святих Петра і Февронії (пам'ять 8 липня) молитов перед Господом за своїх дітей, що вступають у шлюб.
Як часті сьогодні прохання про розірвання церковного шлюбу... А все тому, що в сучасне поняття «любов» нині входить багато чого − від юнацької закоханості до елементарної плотської розпусти, але про жертовність заради коханої і близької людини люди зовсім забули. Небагато хто зараз читає життя таких святих і мало хто молиться про дарування справжньої любові. Але кожна людина повинна усвідомити, що любов – це не просто взаємна симпатія чи банальний статевий потяг. В першу чергу, любов – це великий труд над собою в напрямку жертовності та самозречення заради коханої людини. А справжній приклад і допомогу у досягненні жертовності ми знайдемо не на дискотеках чи вечірках, а в храмі, молитовно звертаючись до Бога, та його святих.
Ієрей Андрій Бобрик
© 2013 Усі права застережено