Актуально


 

 СВІТЛО ПРАВОСЛАВ’Я 

 

 

Випуск 20 від 10 лютого 2019 року
"Поняття "Томосу" в історичному контексті буття Православної Церкви"

 

У випусках докладно розглядаються теми і питання, що відносяться до розділу християнського богослов’я, в якому вивчаються і доводяться основні істини християнської віри. В класичній богословській системі цей розділ називається основне богослов’я або апологетика. 

Програма транслюється щонеділі на телеканалі TTV. 


"СВЯЩЕННА МОВА МОЛИТВИ"

 

 

Випуск 3-й від 27.10.19.

 

Тема: "Тексти Божественної літургії"

 

Цикл бесід під назвою «Священна мова молитви» ознайомить глядачів з появою та розвитком церковнослов’янської мови, а також допоможе краще зрозуміти Священне Писання та православне богослужіння. Програма стане корисною для всіх, хто бажає розкрити для себе усю глибину та красу церковнослов’янської мови як живої мови Божественної літургії і молитви усіх слов’ян, що сповідують Православ’я.

Програма транслюється щонеділі на телеканалі TTV.

 


 

Телепередача

 

"Глас православный"   

 

 АРХИВ ПРОГРАММ 

 


Фильм к юбилею епархии

 

"Кировоградская епархия УПЦ. 70 лет"

 

 

 


 

 

 

 

 

Щонеділі, після пізньої Божественної літургії, при Кафедральному соборі Різдва Пресятої Богородиці та Спасо-Преображенському Кафедральному соборі проводяться катехізаторські курси для дорослих. Заняття відбуваються з наступних дисциплін: вивчення Священного Писання Нового Завіту, історія релігій, аскетика, догматичне богослов’я.

 


 

 

 

Центр заснований керівником єпархіального відділу Благодійності і соціального служіння протоієреєм Андрієм Бобриком та психологом Аксеновою Тетяною Вікторівною для безкоштовної психологічної підтримки та помочі прихожан, які цього потребують.
Телефони для довідок: 095-44-57-406 - Тетяна Вікторівна (психолог);
097-675-09-72 - священик Андрій Бобрик.

 ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії


МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31

Телефон працює з 9:00 до 19:00

 


 

 

 



Икона дня








Вопрос священнику


Публикации

 

  Диякон Василій Лапко
Давньоруська література XI-XIII століть як джерело вітчизняної церковної історії
 

Крещение Руси.
Выбор веры.

 

Ієрей Андрій Савельєв
Розкол в розколі - це одинокий випадок чи всім відома неминучість?

Святий рівноапостольний князь Володимир – хреститель землі Руської

Протд. Іоанн Ганчин

Протд. Роман Мельник

Естественный нравственный закон в святоотеческих творениях

Прот. Андрій Бобрик
 
Анафема – прокляття чи власне зречення Христа?
   

Священик Віталій Ігнат’єв

Філософський аналіз категорій "особистість" і "духовність"

Протд. Роман Мельник

Психонасилие - главная проблема деятельности деструктивных тоталитарных сект

Ієромонах Зосима (Город)

Важливість посту для християнина

Ієромонах Зосима (Город)

Сім слів Спасителя на Хресті

   

ДЕФИЦИТ ВЕРЫ КАК ГЛАВНАЯ ПРОБЛЕМА СТОЛЕТИЯ 

Видеоинтервью с Высокопреосвященнейшим Иоасафом, архиепископом Кировоградским и Новомиргородским в интернет-проекте «Платформа-ХХI» аналитического портала stepup.press

 

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа про молитви за воїнів, які виконують свій військовий обов\'язок на Сході України та про духовну опіку їх родин

Архієпископ Іоасаф: "Божу Церкву неможливо «організувати» – вона створена Самим Господом Іісусом Христом та існує на нашій українській землі з часів великого рівноапостольного князя Володимира"

   
  ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ
   
   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  


Информация


Бажаючі надати благодійну допомогу для будівництва Єпархіального Управління та недільної школи можуть перерахувати кошти на наступний рахунок: УПРАВЛІННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ
р/р 26004022023801 в АТ «Альфабанк» МФО 300346 ЄДРПОУ 23091904


Через систему Webmoney:
в UAH U271360105194
в USD Z143311235579
в EUR E397085844317
в RUS R339121429457

ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА



Наши баннера:
Кировоградская Епархия

Кировоградская Епархия


Locations of visitors to this page







Патриархия.RU





Свято-Успенский храм

Золотое Шитье

Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Святий рівноапостольний князь Володимир – хреститель землі Руської

    З ім’ям святого рівноапостольного князя Володимира завжди пов’язується найвизначніша подія нашої історії – хрещення Київської Русі. Саме завдяки рівноапостольному Володимиру і, звичайно ж, його бабусі – княгині Ользі слов’янська цивілізація долучилася до сім’ї християнських народів. Від своєї бабусі – княгині Ольги Володимир отримав той щедрий посів молитви, котрий з часом приніс багатий врожай. І якби не вона, то навряд чи хрестився б Володимир, а тому наша історія могла б повернутися зовсім в інше русло.

    Сама Ольга прожила скорботне життя. Будучи християнкою, вона змушена була жити серед народу, котрий у переважній більшості залишався язичницьким. А це дуже складно – жити серед людей, котрі не розділяють твоєї віри. Священне Писання свідчить нам про Лота, котрий жив у Содомі серед людей «неістовно развратных» (2Пет. 2:7). Дивлячись на їх беззаконне життя, він переживав від цього нестерпні муки. Щось подібне відчувала й Ольга. Вона з болем у серці спостерігала за тим, як кланяються ідолам її співвітчизники, в той час, як сама Ольга, напевно, у своєму княжому палаці мала священика, слухала Євангеліє, причащалася за Божественною літургією і, звичайно ж, молилася за свого сина і внука. Сина Святослава вона не вимолила. Він так і залишився язичником. Християнська віра була йому не до серця. Святослав полюбляв воювати, від війни, власне, він і постраждав. В одній із сутичок він був убитий і його голова стала трофеєм для ворогів.

    Інакше  було із внуком Ольги – Володимиром. Його таки вона змогла вимолити, хоча й не відразу. До свого навернення у християнство Володимир був надзвичайно багатий блудними гріхами. Його гарем цілком міг би позмагатися із гаремом царя Соломона у гірші часи його правління. При всій своїй мудрості Соломон, однак, прихилив своє серце до жінок. Їх у нього було надзвичайно багато: 700 жінок і 300 наложниць. Похоть його не мала меж. Приблизно таким був і Володимир – мудрий, сильний, але разом з тим, надзвичайно квітучий гріхами. Але, що важливо, він грішив, не знаючи істини, однак, коли істина відкрилась для нього, то зумів кардинально змінитися.

    Після прийняття хрещення Володимир змінився настільки, що увійшов у народну свідомість як «ясне сонечко». Перш за все він змінився у плані милосердя. У своєму княжому дворі Володимир став годувати бідних, а до тих, хто по немочі не міг прийти, посилав підводи із їжею та питтям. Він відмінив смертну кару на певний час, говорячи: «Гріха боюсь». Це надзвичайний приклад благородства в історії, так як смертна кара – це цілком природне і необхідне явище для будь-якого правителя, особливо у ті древні часи. Замість смороду ідольських жертв, як пише митрополит Іларіон у своєму похвальному слові князю Володимиру, розлилося у повітрі благоухання кадильне. Замість скверних капищ піднялися християнські храми. Народ Київської Русі відкрив для себе двері у вічність і можливість жити тут, на землі, інакше.

    Русичі полюбили нову віру, доказом чого є на берегах Дніпра Києво-Печерська Лавра. Адже монашество може зародитися лише там, де народ по-справжньому полюбив Христа. Блаженний Августин у свій час сказав, що людська душа знаходиться десь по середині між двома гранями: любов’ю до Бога аж до ненависті до себе і любов’ю до себе аж до ненависті до Бога. Десь між цими граничними позиціями знаходиться кожен християнин. Монашество – це стан душі, котра любить Бога до такої міри, що приносить Йому себе в жертву. Києво-Печерська Лавра, що виникла незадовго після хрещення Русі своїми подвижниками свідчить, що русичі щиро полюбили Христа, увірували в Небо і захотіли, щоб воно стало ближче. Закладений преподобними Антонієм та Феодосієм принцип монашеського життя століттями надихав та виховував подвижників благочестя. Сьогодні у печерах Лаври почивають мощі 122-ох преподобних святих. І лише 36 мають житійні оповідання у Києво-Печерському патерику. Про інших свідчення майже не збереглися, іноді відомі лише імена, написані на досках, котрими закривали ніші погребальних печер. Але навіть і так вони все одно надихають силою і святістю всіх, хто приходить до них і є зразком для багатьох благородних душ, хто хоче пожертвувати собою заради Христа.  Варто хоча б один раз відвідати лаврські печери, щоб зрозуміти – Володимир не поспішив і не помилився у виборі. Він був батьком руського народу і його вибір – це вибір всього народу. Русь була хрещена, як дитина і потребувала подальшого виховання у вірі. І вже дуже скоро, при Ярославі, з’явилися школи та бібліотеки, із півдня прибули вчителі зі слов’янськими книгами, з’явилося духовенство з числа корінних жителів. Справа Володимира знайшла своє утвердження і дієве продовження. Русь по праву зайняла достойне місце у сім’ї християнських народів, і аж по сьогоднішній день вона свідчить своїми святими, що Володимир не поспішив і не помилився у вірі.