Анонсы


  

 


 

Телепередача

"Глас православный"   

 

Выпуск от 23 июля 2017 года

   

Тема выпуска: прп. Антоний Печерский.
Гость программы: настоятель Свято-Благовещенского храма с. Клинцы Кировоградского района, протоиерей Александр Кузовский.
Рубрика «Ответы священника» (16:35):
- о значении и ценности цивилизационного выбора святого равноапостольного князя Владимира.
 
Передача выходит
на Кировоградском областном телеканале
раз в неделю – по воскресным дням в 20:15

 

 АРХИВ ПРОГРАММ 

 


Дитяча телевізійна програма

 

 

«НЕДіЛЬНА ШКоЛА»

 

Випуск від 4 червня 2017 року

 

9 квітня 2017 р. вперше побачила світ дитяча телевізійна програма «НЕДіЛЬНА ШКоЛА». Передача виходить з благословення Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа та підготовлена зусиллями адміністрації та вихованців Свято-Успенського духовно-просвітницького центру при підтримці Кіровоградської єпархії УПЦ.
Програма розрахована на юного глядача віком 7-12 років і їх батьків та спрямована на популізацію у середовищі дітвори християнських цінностей, здорового способу життя та ознайомленню батьків з основами правильного формуванню творчого та фізіологічного розвитку діток.

З передачами можна ознайомитися на сайті Кіровоградської єпархії УПЦ та в ефірному просторі телеканалу TTV (програма виходить щонеділі о 20:30).

 


 

   

Щодо перейменування міста Кіровограда



Центр заснований керівником єпархіального відділу Благодійності і соціального служіння протоієреєм Андрієм Бобриком та психологом Аксеновою Тетяною Вікторівною для безкоштовної психологічної підтримки та помочі прихожан, які цього потребують.
Телефони для довідок: 095-44-57-406 - Тетяна Вікторівна (психолог);
097-675-09-72 - священик Андрій Бобрик.

 ПРАВОСЛАВНИЙ ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
Кіровоградської єпархії


МТС (095)114-24-29
Київстар (097) 096-54-56
Life:) (063) 253-54-31
Телефон працює з 9:00 до 19:00

 

 

 

 


 

 

 





Икона дня








Вопрос священнику


Публикации

 

 


Звернення
архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа
до православних віруючих Кіровоградської єпархії УПЦ
  Психонасилие - главная проблема деятельности деструктивных тоталитарных сект
Благодатний вогонь - свідчення Воскресіння Христового
Сім слів Спасителя на Хресті

Почитание Богородицы на Востоке и Западе

Біблійна герменевтика в Православній Церкві
Гуманізм як невід'ємна основа християнського світосприйняття
Панібратство та фамільярність по відношенню до Спасителя
Является ли грехом стремление женщины выглядеть красиво?

Висвітлення соціальної роботи Церкви в сучасних ЗМІ та соцмережах з точки зору християнських морально-етичних норм

Послання Високопреосвященнішого Іоасафа архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського духовенству, чернецтву та всім вірним Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви з приводу проведення Всеправославного Собору та зустрічі Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з Папою Римським Франциском

История возникновения православного иконографического канона

Икона является неотъемлемым элементом многовековой православной традиции, и одним из главнейших характерных атрибутов, отличающих человека с православным мировоззрением от любого инославного христианина.

ДЕФИЦИТ ВЕРЫ КАК ГЛАВНАЯ ПРОБЛЕМА СТОЛЕТИЯ 

Видеоинтервью с Высокопреосвященнейшим Иоасафом, архиепископом Кировоградским и Новомиргородским в интернет-проекте «Платформа-ХХI» аналитического портала stepup.press

Учение апостола Павла о подлинной христианской свободе

Без христианского, библейски и святоотечески обоснованного духовно-нравственного критерия определения истинной свободы, нет и не может быть реальной возможности положительно решить вопрос о внешних социальных свободах, осмыслению которых всё больше придаётся значения нашими современниками в общественном пространстве.

 

 

Авторитет отців Церкви

Твори святих отців Церкви перших століть – це одна з найважливіших та найзначущих складових того величезного надбання, котре стяжала Церква Божа протягом двох тисячоліть свого існування.

Сумний приклад псевдоцерковного екуменічного експериментаторства

У дуже багатьох небайдужих представників громадськості Кіровограда та області виникає справедливе та закономірне питання: що ж це за «церква», котра так легковажно та зухвало зраджує свою віру, та так легко шукає єдності з католиками?

Значение догматических постановлений IV Вселенского собора (451 г.) для современников

Эпохальная догматическая формула, принятая на этом соборе, "навеки ограждает, описывает, выражает то, что составляет саму сущность христианства, саму радостную тайну Евангелия. …Халкидонский догмат дал человечеству новое измерение; его подлинная мера – Богочеловечество".

Основные причины Реформации в Европе в начале XVI в.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Високопреосвященішого архієпископа Іоасафа про молитви за воїнів, які виконують свій військовий обов'язок на Сході України та про духовну опіку їх родин

Архієпископ Іоасаф: "Божу Церкву неможливо «організувати» – вона створена Самим Господом Іісусом Христом та існує на нашій українській землі з часів великого рівноапостольного князя Володимира"

ПОСЛАННЯ Високопреосвященішого Іоасафа, архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського віруючим Кіровоградської єпархії в зв'язку з обранням Предстоятеля УПЦ



Архив новостей

Информация


Желающие оказать благотворительную помощь в строительстве здания Епархиального Управления и воскресной школы могут перечислить средства на следующий счет:
р/с 26002000052149 в ПАТ <Укрсоцбанк> МФО: 300023 ОКПО: 23091904


Через систему Webmoney:
в UAH U271360105194
в USD Z143311235579
в EUR E397085844317
в RUS R339121429457

ФОТОГРАФИИ СТРОИТЕЛЬСТВА



Наши баннера:
Кировоградская Епархия

Кировоградская Епархия


Locations of visitors to this page







Патриархия.RU





Свято-Успенский храм

Золотое Шитье

Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

ІОАНН ХРЕСТИТЕЛЬ – ВЗІРЕЦЬ БОГОУГОДНОГО ЖИТТЯ

 
7 червня Православна Церква молитовно згадує Різдво святого Іоанна Хрестителя. І тому ми пропонуємо до уваги гостів сайту Кіровоградської єпархії статтю, котра розповість багато цікавого про життя св. Іоанна Хрестителя, про його натхненне пророче служіння Богу й людям, про його трагічну смерть, а також про ті уроки, котрі кожен справжній християнин має винести для себе із ретельного вивчення життєвого шляху цього видатного праведника Божого.
Святий пророк Іоанн Хреститель (або Предтеча) – це останній і найвеличніший з плеяди юдейських пророків, котрі пророкували про пришестя у світ Спасителя.
Іоанн був єдиним сином одного із священиків Єрусалимського храму Захарії та святої праведної Єлисавети (саме вона, власне, і є небесною заступницею міста Кіровограда, всім відома історична назва котрого, Єлисаветград, походить від імені саме цієї праведниці Божої). Народження Іоанна було пов’язано із низкою надприродних, чудесних подій, котрі детально зображені в Євангелії від Луки (див. Лк. 1:5-25, 57-80). Але перш, ніж дослідити його життєвий шлях, необхідно пояснити значення тих титулів, із котрими асоціюється ім’я цього праведника Божого.
Хрестителем св. Іоанн називається тому, що саме від його рук прийняв хрещення і тим самим розпочав своє суспільне служіння наш Господь і Спаситель Іісус Христос (див. Мв. 3:13-17). Як відомо з Євангелій, Іоанн був лише на півроку старшим за Іісуса з Назарету (див. Лук. 1:24-31), і тому його титул «Предтеча» означає ніщо інше, аніж те, що саме Іоанн був останнім із пророків, котрі пророкували про пришестя у світ Месії Христа, і саме він своїм полум’яним служінням безпосередньо готував ізраїльський народ до зустрічі із довгоочікуваним Месією. Пророком же св. Іоанн іменується тому, що він фактично передрікав своїм сучасникам скоре пришестя у світ Спасителя, котре мало статись вже у найближчій час. Але не тільки тому.
Справа у тому, що у свідомості багатьох людей пророк – це той, хто щось передрікає. Але це не завжди так. Пророче служіння дуже часто полягає не у передбаченні майбутніх подій, як думає більшість людей, а у викриванні людських гріхів, у напоумленні народу, котрий заблукав та відійшов від Божих заповідей, а також у сповіщенні своїм сучасникам волі Божої у той історичний момент, коли це є необхідним, без будь-яких передбачень. Пророк – це той, хто у повний голос, із усвідомленням свого релігійного обов’язку і моральної правоти, незважаючи на обличчя та обставини, говорить гірку правду своєму народу та, як ми побачимо згодом на прикладі св. Іоанна Хрестителя, навіть можновладцям.
Саме у цьому переважно і полягало пророче служіння св. Іоанна Хрестителя. Адже він жорстко і безкомпромісно закликав представників ізраїльського народу до покаяння у найглибшому сенсі цього слова: до зречення від самовпевненості та гордині, до переоцінки свого морального стану та рішучої зміни фундаментальних рушійних сил свого буття, до болючого, але вкрай необхідного на той час радикального переосмислення своїх відносин із Творцем.
Відомий юдейський історик Йосиф Флавій (І ст. після Р. Х.) в одній зі своїх праць пише про те, що «народ, захоплений вченням Іоанна, стікався до нього у величезній кількості», а також про те, що духовний авторитет цієї людини Божої був таким всеосяжним, що навіть глухі до чиїхось проповідей фарисеї не могли не підкоритись його заклику і не піти в пустелю, аби почути голос справжнього Божого пророка.
Ось які заклики чули від Іоанна представники ізраїльського народу: «Породження єхидни! Хто навчив вас втікати від майбутнього гніву? Принесіть же достойний плід покаяння і не думайте говорити в собі: «отець у нас Авраам», адже кажу вам, що Бог може із цих каменів створити дітей Аврааму. Вже й сокира лежить біля кореня дерев: усіляке дерево, що не приносить доброго плода, зрубають і кидають у полум’я» (Мв. 3:7-10).
Отже ми бачимо, що юдеї замість праведного життя у відповідності до Божих заповідей вибрали шлях гордої самовпевненості, презирства та зверхності, котрі базувалася на їхньому походженні від Авраама, великого Божого праведника давнини. Але своїми грізними умовляннями Іоанн Хреститель доносить і до них, і до нас думку про те, що навіть найпочесніше походження не знімає з людини особистої відповідальності за власне життя. І ці заклики св. Іоанна Предтечі є актуальними у будь-які часи і для будь-яких народів. Ніхто й ніколи не повинен прикриватись досягненнями своїх видатних попередників, адже ніякі, хай навіть напрочуд великі подвиги славних пращурів ніколи не зможуть зняти з людей відповідальності за те, наскільки активно та віддано вони втілюють Євангеліє у своєму повсякденному житті, або ж нехтують Ним. У своїй відомій роботі «Син Людський» протоієрей Олександр Мень зазначає: «Підкреслюючи важливість етичних норм Закону, Хреститель тим самим слідував традиції давніх пророків. Мало говорячи про ритуали, він ставив на перше місце моральний обов’язок людини».
Характерною рисою Іоанна у часи його тривалого життя в пустелі був суворий аскетизм на межі людських можливостей. В Євангелії від Матвія сказано про те що «Іоанн мав одежу з верблюжого волосся і пояс шкіряний на поясі своєму, а їжею для нього були акриди і дикий мед» (Мв. 3:4). Акриди – це невеличкі комахи (на кшталт сарани). Навіть за мірками Ближнього Сходу того часу це була вкрай скудна їжа, і цей факт ще раз підкреслює той надзвичайний ступінь самозречення та постування, котрий був властивий св. Іоанну Хрестителю.
Також із цього епізоду ми бачимо, що зовнішній вигляд Іоанна Хрестителя важко назвати привабливим. Він мав грубу, і непривабливу зовнішність, але, не дивлячись на це, люди попри все тягнулися до нього аби почути сповнений надприродної сили голос, що сповіщав про рішучі зміни, котрі стрімко наближались.
О. Олександр Мень пише про те, що до Іоанна «натовпом йшли люди з найближчих міст і сіл. Йшли книжники і солдати, чиновники і селяни. Враження від промов і самої зовнішності пророка було надзвичайним. Він казав про Суд над світом, і, здавалось, усе навколо Іоанна дихало передчуттям близькості великих подій».
При всьому очевидному особистому аскетизмі, як ми вже побачили, св. Іоанн Хреститель був також надзвичайно вимогливим і до оточуючих його людей. І що є найважливішим, він мав на це повне моральне право, на відміну від багатьох сучасних релігійних діячів, котрі навчившись проголошувати натхнені полум’яні проповіді про непорочне життя у Христі, але котрі при цьому не роблять нічого аби показати приклад праведності та через це стати справжнім взірцем для оточуючих людей.
Іоанна не можна було звинуватити у лицемірстві, адже йому була непритаманною будь-яка фальш. Одним словом, він просто був справжнім. Він щиро вірив у те, що проповідував, і, що є найголовнішим, він вів життя, відповідне до того, що він проповідував, і чого вимагав від інших людей. І саме в цьому полягає його справжня велич.
Св. Іоанну Предтечі була властивою також така важлива чеснота як справжнє смирення. Порівнюючи себе із Христом Спасителем, Іоанн говорив: «Я недостойний розв’язати ремінь на Його взутті» (Ін. 1:27). Коли ж Іоанн цілковито усвідомив, що він вже виконав свою роль, завершив своє пророче служіння, і коли він зрозумів, що тепер акцент зміщується на Самого Месію, на Христа, то Іоанн сказав: «Йому треба зростати, а мені – умалятись» (Ін. 3:30). Тобто св. Іоанн Хреститель зумів смиренно, без нарікань, вчасно відійти в сторону, віддалитись у тінь, дати дорогу Месії, і звільнити простір для проповіді Іісуса Христа.
Закінчилось життя св. Іоанна Хрестителя трагічно. Підкоряючись своєму великому пророчому покликанню, та будучи вірним до кінця своїм високим духовним ідеалам та моральним принципам, св. Іоанн Хреститель пішов на відкритий конфлікт із тим, хто й доклав свою руку до того, аби святий пророк закінчив своє життя мученицькою смертю.
Викривальна проповідь св. Іоанна Хрестителя та його заклики до покаяння стосувались не тільки простих людей, але навіть, як прийнято казати, сильних світу цього. З Євангелія від Марка (див. Мк. 6:17-29) відомо, що св. Іоанн Предтеча викривав самого правителя Галілеї Ірода Антипу, котрий мав незаконний зв’язок із жінкою свого брата Пилипа. І у результаті саме за ці викриття Іоанн поплатився своїм життям.
Сьогодні, нажаль, духовні лідери дуже рідко демонструють подібну принциповість та непорушність у своєму стоянні в істині. Стихії світу цього захоплюють усіх без винятку та не завжди дозволяють духовним особам давати моральну оцінку діям представників світських установ та органів влади. Але саме це у свій час зробив св. Іоанн Хреститель, коли не став мовчати, бачачи абсолютну аморальність дій Ірода. Саме це зробив уже в IV ст. його тезка, свт. Іоанн Златоуст, котрий відкрито викрив імператрицю Євдоксію у жорстокості, за що фактично й був фізично знищений. Саме це зробив і свт. Амвросій Медіоланський, котрий відлучив візантійського імператора Феодосія від Святого Причастя за те, що той напередодні придушив народне повстання за допомогою сили, та пролив кров неповинних людей. Всі ці видатні особистості, і св. Іоанн Хреститель, і вищезгадані отці Церкви, були справжніми релігійними лідерами і духовними вождями свого народу, і саме на них усім нам треба орієнтуватись у своєму житті.
Нам сьогодні важко уявити, яким надзвичайним ударом стала страта Іоанна Хрестителя для його учнів. Цю трагічну смерть можна цілком порівняти з Розп’яттям Христа. Але якщо апостолів та учнів Христа на третій день після трагічних Голгофських подій чекала радісна звістка про Воскресіння їхнього Вчителя, то послідовники св. Іоанна Хрестителя розділилися на дві групи: одні занурились у розпач та відчай, інші ж примкнули до кола учнів Іісуса з Назарету.
Життя та пророче служіння св. Іоанна Хрестителя можна порівняти із ранковою зорею, котра передувала появі справжнього Сонця правди, Месії і Господа Іісуса Христа. Життя останнього з юдейських пророків було сповнене і справжнім духовним натхненням, і рішучим викриттям людських недоліків, і очевидною Божою присутністю, і напруженими хвилинами трагічної самотності та відлюдності, і служінням власному народу, і максимально можливим для смертної людини втіленням у своєму житті заповідей Божих. Іншими словами, життя св. Іоанна Предтечі є безпрецедентним та неповторним прикладом майстерного поєднання усамітнено-споглядального і соціально-спрямованої форм служіння Богу і людям.
Св. Іоанн Хреститель лишався незмінним та непохитним у своїх переконаннях за будь-якої погоди: і коли віяли приємні, освіжаючі вітри людського схвалення, і коли буря гніву від Ірода прогриміла над його головою.
І кожний, хто через вдумливе та зосереджене читання Євангелія докладно ознайомився із видатним життям і служінням цього Божого посланця, не зможе не погодитись зі словами Господа Іісуса Христа, Котрий, знаючи справжнє достоїнство кожної людини, засвідчив неабияку духовну велич св. Іоанна Хрестителя наступними словами: «Із народжених жінками немає жодного більшого, аніж Іоанн Хреститель» (Лк. 7:28).
Керівник Місіонерського відділу Кіровоградської єпархії,
протоієрей Андрій Шиманович